Країна походження-Індія
Одна-дворічна трав'яниста рослина. Зовні нагадує кмин, тому їх часто плутають. Квітки білі або червоні, в подвійних парасольках, які мають обгортки та обгортки. Плід - довгастий. Насіння більші, світлі, ніж у кмину, аромат у них сильніший і гостріший. Батьківщиною вважають Середню Азію. В Індії місцеве населення зіру вирощує на городах. Арабською її називають «камун». Цю рослину культивують у Південно-Східній Азії, Ірані та Афганістані, у Північній Африці та Латинській Америці. У Європі воно поширене менше (за винятком країн Середземномор'я), будучи відтіснене на задній план кмином.
Застосування. У кулінарії використовують в основному насіння рослини. Вони мають сильний гіркуватий, трохи горіховий запах, який посилюється при розтиранні чи обсмажуванні. Зіра широко використовується в кулінарії, особливо у східній. При цьому використовуються як цілі або потовчені насіння зіри, так і порошок з них. Ціле насіння використовується при приготуванні плову, будучи відповідальним за аромат компонентом. Мелену широко використовують тюркські народи для приготування страв з м'яса. Кумін широко використовується у мексиканській кухні. Ціле насіння зіри є обов'язковою складовою східного плову, а мелене додає у знаменитий соус «Чилі». У Киргизії зірою приправляють смажене м'ясо з овочами, додають для аромату в соуси, маринад для м'яса. У Таджикистані Узбекистані нею приправляють плов, супи, гарячі страви, холодні закуски, борошняні вироби. В Індії зіру додають до овочевих страв, вона входить до складу каррі. Кумін (зіра) є обов'язковим компонентом хумусу (пюреподібної страви з нуту). У Болгарії називається кіміон і використовується досить часто у м'ясних стравах. Основна приправа для фаршу, з якого виготовляється ковбаса суджук. У Гагаузії разом з насінням кропу і цибулею використовується як приправа до чудової закуски-малосольні огірки швидкого приготування..